Найменування:
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПАПАВЕРИН-ДАРНИЦЯ
(Papaverine-Darnitsa)
Склад:
діюча речовина: papaverine;
1 мл розчину містить папаверину гідрохлориду у перерахуванні на 100% суху речовину 20 мг;
допоміжні речовини: динатрію едетат, DL-метіонін, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при функціональних розладах травного тракту. Папаверин та його похідні. Код АТС A03A D01.
Клінічні характеристики.
Показання.
– Спазми гладеньких м’язів органів черевної порожнини (пілороспазм, спастичний коліт, холецистит, напади жовчнокам’яної хвороби);
– спазми сечовивідних шляхів, ниркова коліка;
– спазм мозкових судин;
– спазм коронарних судин (пов’язаний, наприклад, з гострим інфарктом міокарда, стенокардією);
– спазми периферичних судин (ендартериїт).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, артеріальна гіпотензія, порушення атріовентрикулярної провідності, коматозний стан, пригнічення дихання, одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази; глаукома, печінкова недостатність, дитячий вік до 1 року.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують підшкірно, внутрішньом’язово і внутрішньовенно.
Підшкірно та внутрішньом’язово вводять дорослим та дітям віком від 14 років по 0,5-2 мл (10-40 мг) 2% розчину, а внутрішньовенно вводять дуже повільно, зі швидкістю 3-5 мл/хв, розчинивши 1 мл 2% розчину папаверину гідрохлориду (20 мг) в 10-20 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Найефективніше внутрішньовенне введення. Для пацієнтів літнього віку разова доза на початку лікування не має перевищувати 10 мг (0,5 мл 2% розчину).
Максимальні дози для дорослих при підшкірному або внутрішньом’язовому введенні: разова – 100 мг (5 мл 2% розчину), добова – 300 мг (15 мл 2% розчину); при внутрішньовенному введенні: разова – 20 мг (1 мл 2% розчину), добова – 120 мг (6 мл 2% розчину).
Дітям віком від 1 року до 14 років препарат застосовують 2-3 рази на добу. Разова доза становить 0,7-1 мг/кг маси тіла.
Максимальна добова доза для дітей становить (незалежно від способу введення): у віці 1-2 роки – 20 мг (1 мл 2% розчину), 3-4 роки – 30 мг (1,5 мл 2% розчину), 5-6 років – 40 мг (2 мл 2% розчину), 7-9 років – 60 мг (3 мл 2% розчину), 10-14 років – 100 мг (5 мл 2% розчину).
Побічні реакції.
З боку центральної та периферичної нервової системи: сонливість, підвищена пітливість, слабкість, головний біль, запаморочення.
З боку органів чуття: порушення зору, диплопія.
З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, нудота, запор, сухість у ротовій порожнині, діарея.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, тахікардія, артеріальна гіпотензія, часткова або повна атріовентрикулярна блокада, асистолія, шлуночкова екстрасистолія, тріпотіння шлуночків, колапс.
З боку системи крові: еозинофілія.
З боку органів дихання: апное.
Дерматологічні порушення: гіперемія шкіри верхньої частини тулуба, обличчя та рук; свербіж; висипи на шкірі, кропив’янка.
Алергічні реакції: реакції гіперчутливості.
Інші: реакції у місці введення.
Передозування.
Симптоми: порушення зору, диплопія, слабкість, сухість у ротовій порожнині, запор, почервоніння шкіри верхньої частини тулуба, гіпервентиляція, ністагм, атаксія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс. При застосуванні високих доз препарату та швидкому введенні його у вену можливий розвиток аритмій або повної атріовентрикулярної блокади.
Лікування. Припинити застосування препарату. Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності або годування груддю безпека і ефективність застосування препарату не встановлені.
Діти.
Препарат застосовується дітям віком старше 1 року.
Особливості застосування.
З обережністю та в дозах, нижчих за середньотерапевтичні, слід призначати препарат:
– літнім та ослабленим пацієнтам;
– хворим із черепно-мозковою травмою;
– хворим із хронічною нирковою недостатністю;
– хворим із надшлуночковою тахікардією, тяжкою серцевою недостатністю з явищами декомпенсації;
– при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, шокових станах.
Внутрішньовенно препарат слід вводити дуже повільно і під контролем артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, електрокардіограми.
З обережністю слід призначати внутрішньовенні ін'єкції препарату при стенозуючому коронаросклерозі.
В осіб літнього віку можливе виникнення гіпертермії.
Паління погіршує ефективність препарату.
У період застосування препарату необхідно припинити вживання алкоголю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами спостерігається виражене посилення скорочувальної функції міокарда внаслідок зменшення загального периферичного опору судин.
Метилдопа, леводопа, допегіт – зменшується ефективність цих препаратів.
Антигіпертензивні засоби – підсилюється антигіпертензивний ефект.
Препарати, що пригнічують ЦНС – при одночасному застосуванні підвищується токсичність даних препаратів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Папаверин – алкалоїд, що міститься в опії. Папаверин є міотропним спазмолітичним засобом. Він знижує тонус, зменшує скорочувальну діяльність гладеньких м'язів і викликає у зв'язку із цим судинорозширювальну та спазмолітичну дію. Папаверин є інгібітором ферменту фосфодіестерази, що викликає внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3',5'-аденозинмонофосфату (цамф). Накопичення цамф призводить до порушення скоротливості гладеньких м'язів та їхнього розслаблення при спастичних станах. Дія препарату на центральну нервову систему виражена слабо, лише в підвищених дозах він проявляє деякий седативний ефект.
Фармакокінетика. При парентеральному введенні препарат швидко утворює стійкі комплекси з альбумінами сироватки крові. Легко проникає крізь гістогематичні бар’єри. Метаболізується в печінці. Близько 60% виділяється у вигляді сполук, головним чином фенольних, з глюкуроновою кислотою та тільки у незначній кількості у незміненому вигляді. Період напіввиведення (Т1/2) – 1-3 години.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора злегка жовтувата рідина.
Несумісність.Фармацевтично сумісний з дибазолом, хімічно несумісний з кофеїн-бензоатом натрію. Використовувати тільки рекомендований розчинник.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.По 2 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження.Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.
Адреса | Знижка |